Мінеральна вата буває трьох основних різновидів:
- шлакова (шлаковата);
- скляна (скловата);
- кам’яна вата.
Шлакова вата
Сировиною для виготовлення шлакової вати є відходи виробництва кольорової та чорної металургії, тобто – доменний шлак. Розміри частинок шлакової вати є найменшими серед інших видів мінеральної вати. Саме через це, шлакова вата має найменшу жорсткість, до 0,015 МПа (на стиск). При цьому, всі теплофізичні властивості шлакової вати приблизно рівні аналогічним властивостям інших видів мінеральної вати.
Однак, шлакова вата, в силу своєї «брудної основи», категорично не рекомендується для застосування в утепленні житлових будинків. Її можна використовувати у виробничих приміщеннях, на заводах, у трубопроводах, шахтах, сталеплавильних комбінатах тощо.
Скляна вата
Скляна вата, найчастіше, є продуктом переробки відходів скла або гірських порід, що мають у складі кремній. Розміри частинок скловати коливаються від 0,5 до 3 мм. І, саме відносно великий розмір частинок скловати, обумовлює її високу жорсткість і міцність, у порівнянні з іншими типами мінеральної вати.
Кам’яна вата
За експлуатаційними характеристиками, кам’яна вата, мабуть, найкраща з трьох різновидів мінеральної вати. Її, іноді, називають базальтовою ватою, бо сировиною для неї стають гірські породи, найчастіше – базальт. Розмір частинок базальтової вати середній: 0,3 – 1,5 мм, але при цьому, на стиск, кам’яна вата має достатню жорсткість: до 0,035 МПа. Саме ця величина дозволяє використовувати її для вертикального утеплення. Тим більше, що вона витримує короткочасний нагрів до 10 тисяч градусів.
Критерії вибору мінеральної вати
- коефіцієнт теплопровідності мінеральної вати – чим він менший, тим краще. В даному випадку, ця величина коливається в деяких межах, в залежності від виробника;
- ступінь паропроникності, яка визначається коефіцієнтом паропроникності – чим він вищий, тим краще: зайві водяні пари швидше виходять назовні;
При виборі мінеральної вати для утеплення будівлі, потрібно розуміти, що недостатньо просто прикріпити її до зовнішньої стіни – монтується цілий «пиріг», призначений для міцного зчеплення і гідроізоляції.